Кожна країна у світі прагне до зростання, однак не всі мають рівні стартові можливості. Вибір слабких країн у глобальній конкуренції коливається між двома полюсами: повна відкритість економіки без стимулювання окремих секторів або створення «точок зростання». Останнє передбачає підтримку окремих видів діяльності чи наділення територій спеціальними умовами ведення бізнесу. Для українських підприємств внутрішній ринок не є достатнім для розвитку, а отже акцент на експорті має бути невіддільним від інвестиційної активності.

Дискусійні питання:

• Як за рахунок мережі «точок зростання» створити в Україні привабливий бізнес-клімат?

• Які конкретні механізми підтримки потрібні для створення інноваційних кластерів?

• Якою має бути роль держави у формуванні індустріальних парків?

• Які є приклади індустріальних парків та СЕЗ в Україні?

• Обсяг пільг для індустріальних парків: як його порахувати? Як запобігти корупційним рішенням у випадку створення спеціальних умов?

• Які зміни макроекономічних показників відбуваються у випадку успішного функціонування індустріальних парків?

• Чи можливе використати механізму державно-приватного партнерства у промисловості?

• Перетворення олігархічних ФПГ на серцевини кластерів — міф чи реальність? Що може зробити держава для започаткування такого процесу?

• Як українським компаніям завойовувати ринки інших країн? З чого починати?

• Як стимулювати експорт, не порушуючи міжнародних угод?